BIOS Basic Input/Output System (базова система вводу/виводу). Набір підпрограм, що працюють безпосередньо з апаратними засобами комп'ютера і забезпечують передачу інформації між окремими елементами системи — пам'яттю, дисковими пристроями, відеоадаптером і т. п.

Boot sector — завантажувальний сектор. Перший сектор на логічному диску, що містить код, який необхідний для завантаження даних з цього диску, а також специфічну інформацію і рядки повідомлень про помилки.

Browser (браузер). Клієнтське програмне забезпечення для навігації та доступу до інформації в Інтернеті. Браузер інтерпретує HTML-код і відображає інформацію на дисплеї.

Bus (шина). Набір апаратних каналів передачі даних між компонентами комп'ютерної системи.

Cluster (кластер). Певна кількість секторів, які згруповані командою format. Кількість секторів, що включаються в кластер, залежить від розміру логічного диска. Кластер є мінімальною одиницею дискового простору, що виділяється файлу при його запису на диск.

Codec (кодек). Технологія компресії/декомпресії даних, вживана при обробці оцифрованого відео і стереозвуку.

Cookie (файл «cookie»). Невеликі текстові файли, які зберігаються в браузері комп'ютера або мобільного телефону після відвідування веб-сайтів. Файли cookie широко застосовуються для підтримки роботи веб-сайтів, а також для надання певної інформації власникам веб-сайту, наприклад можуть включати в себе інформацію про уподобання користувачів в Інтернеті.

FAT file system — файлова система FAT. Файлова система, заснована на підтримуваної операційною системою таблиці розміщення файлів (File Allocation Table, FAT), яка дозволяє відслідковувати стан різних ділянок дискового простору. FAT32. Удосконалена файлова система FAT, підтримуюча великі жорсткі диски і більш ефективно використовує дисковий простір.

Internet Protocol (IP). Частина TCP / IP, що відповідає за адресацію і відправку TCP-пакетів по мережі.

Internet Protocol Control Protocol (IPCP). Протокол, використовуваний для налаштування, включення або відключення модулів IP на обох сторонах каналу. Password — пароль. Унікальна рядок символів, необхідна при реєстрації або спробі доступу до захищених ресурсів або сервісів.

Protocol — протокол. Набір правил і угод, за якими два комп'ютери обмінюються повідомленнями по мережі. Мережне програмне забезпечення зазвичай реалізує багаторівневу структуру протоколів, де кожен протокол більш високого рівня базується на протоколі попереднього, більш низького рівня. Разом з Windows постачаються NetBEUI, TCP / IP і IPX / SPX-сумісні протоколи. USB. Universal Serial Bus. двосторонній послідовний інтерфейс, що допускає динамічне підключення до комп'ютера периферійних пристроїв (ігрових контролерів, сканерів, клавіатур та інших пристроїв введення-виведення). Абсолютна адреса (absolute address, physical address). Адреса у вигляді цифрового коду, що однозначно ідентифікує реально існуючу в обчислювальній

системі байт, комірку пам'яті або пристрій. Абсолютна адреса або вказується як незмінна адреса в машинній команді, або обчислюється, виходячи з логічної адреси, і не може бути далі уточнена програмними засобами.

Адреса. Номер байта в оперативній або іншій пам'яті комп'ютера. Адреса змінної — адреса першого байта ділянки пам'яті, що займається змінною. Активізація (activation) — приведення об'єкта в стан готовності до дії або використання. Наприклад, активізація екранних об'єктів (панелей, меню, вікон, кнопок та ін.) дозволяє користувачеві почати діалог із системою. Активна програма (active program) — програма, якій передано управління центральним процесором. Активний файл (active file) — те саме, що відкритий файл. Алгоритм — чітко задана послідовність кроків, які мають бути виконані для розв'язання завдання.

Адміністратори — люди, які мають найвищий рівень доступу на всьому форумі. вони можуть змінювати будь-які налаштування форуму, змінювати рівні користувачів, забороняти певним учасникам відвідувати форум, створювати групи користувачів, призначати модераторів та інше. Також вони мають повні права модераторів у всіх форумах.

Алфавіт. Фіксований для даної мови набір основних символів, тобто «букв алфавіту», з яких повинен складатися будь-який текст на цій мові. Ніякі інші символи в тексті не допускаються

Анімація. Технологія мультимедіа; відтворення послідовності картинок, що створює враження зображення, яке рухається. Ефект зображення, що рухається, виникає при частоті зміни відеокадрів більше 16 кадрів у секунду. Аргумент. Параметр (константа, змінна або вираз), який передає викликана програма функції, процедурі або методу. Аргумент у виклику підпрограми — вираз, який відповідає параметрові, означеному в заголовку підпрограми. Якщо параметр є ім'ям змінної, то аргумент задає значення, що присвоюється параметрові-значенню перед виконанням виклику, або змінну, що ставиться у відповідність параметрові-змінній. Якщо параметр є ім'ям підпрограми, то аргумент задає підпрограму, яка при виконанні виклику «підставляється на місце» параметра. У сучасних мовах програмування параметр може бути ім'ям типу — тоді аргумент задає тип.

Арифметико-логічний пристрій (АлП). Частина процесора, що здійснює виконання операцій, передбачених даним комп'ютером.

Архітектура комп'ютера. логічна організація, структура й ресурси комп'ютера. визначає принципи дії, інформаційні зв'язки й взаємне з'єднання основних логічних вузлів комп'ютера.

Архіватор. Це програма, що здійснює упакування одного і більш файлів в архів або серію архівів, для зручності переносу або збереження, а також розпакування архівів.

Архітектура фон неймана. Архітектура комп'ютера, що має один арифметико-логічний пристрій, через який проходить потік даних, і один пристрій управління, через який проходить потік команд.

Атрибут (attribute). Ознака або властивість, що характеризують об'єкт. Наприклад, атрибутами виведених на екран символів є шрифт, колір, розмір і т.п. База даних. Один або кілька файлів даних, призначених для зберігання, зміни й обробки великих обсягів взаємозалежної інформації.

База знань. (knowledge base) сукупність знань, які відносяться до певної предметної сфери і формально представлені так, щоб на їх основі можна було здійснювати твердження.

Байт (byte). 1. Фрагмент двійкового коду, що складається із 8 сусідніх двійкових цифр. 2. Одиниця виміру кількості інформації, рівна кількості інформації, яка міститься у 8 двійкових розрядах. 3. В обчислювальній техніці байт являє собою об'єднання з 8 сусідніх двійкових розрядів, якими комп'ютер може оперувати як одним цілим. 1 байт = 8 біт.

Бібліотека підпрограм. Файл, у якому в системі програмування зберігаються «стандартні» підпрограми. Бібліотека стандартних підпрограм - сукупність підпрограм, які складені на одній з мов програмування і задовольняють однаковим вимогам щодо структури, організації їхніх входів і виходів, опису підпрограм. Блок програми, програмний блок (program block, block). Відносно незалежний фрагмент програми, обмежений особливими символами (операторними дужками). У мовах програмування високого рівня Б. п. може містити опис міток, констант, типів, змінних, процедур і функцій, а також оператори й вкладені блоки. Імена, оголошені в Б. п., локалізовані в ньому самому й у всіх, вкладених у нього блоках. Передбачається, що оперативна пам'ять для об'єктів, описаних у Б. п., виділяється динамічно на період його виконання й звільняється по завершенні блоку. Б. п., у якому відсутнього опису, є складений оператор. Блокова структура програми (program block structure) — організація програми у вигляді послідовності суміжних або вкладених блоків програми. Б. с. п. дозволяє заощаджувати оперативну пам'ять і реалізована в багатьох мовах програмування.

Блок-схема. Форма вираження алгоритмів. Послідовність дій задається стрілками. Буфер. Спеціальна ділянка пам'яті програми, яка надається кожній файловій змінній при її зв'язуванні. З її використанням зменшується загальна кількість фізичних обмінів даними між пам'яттю програми та зовнішніми носіями, що сприяє більш ефективному виконанню програми.

вбудована процедура. Стандартна процедура (buHd-m procedure, standard procedure) — процедура, дії якої визначені мовою програмування. Наприклад, процедури введення-виведення мови Паскаль: Read, Readln, write, Writeln. Реалізація В. п. забезпечується відповідною системою програмування, що робить В. п. однаково доступною для всіх програм на цій мові. Її застосування не вимагає опису процедури в програмі, тому виклик В. п. автоматично розпізнається й компілюється транслятором.

вбудована функція. Стандартна функція (buHt-m function, standard function) — функція, реалізація якої забезпечується відповідною системою програмування. Наприклад, математичні функції cos, srn, ехр і т.п. Їхнє застосування не вимагає

опису функції в програмі, тому що виклик В. ф. автоматично розпізнається й компілюється транслятором. Практично в кожній мові програмування визначений широкий набір математичних в. ф., в. ф. обробки рядків і інших в. ф. перетворення даних.

Введення даних (data jnput). 1. Процес запису даних у пам'ять комп'ютера за допомогою пристрою введення. 2. Процес передачі даних із зовнішнього запам'ятовувального пристрою в оперативну пам'ять.

Величина (дані). Об'єкт, із яким асоціюється певна множина значень. величина (з точки зору програмування) — це дані, якими оперує програма і яким потрібно відвести місце в пам'яті комп'ютера. величина (з точки зору алгоритмізації) — це дані, які обробляються алгоритмом. У програмуванні розрізняють: постійні величини або константи (значення не змінюється в ході виконання програми) і змінні величини (набувають різних значень під час обчислень). Постійні величини, як правило, зазначаються в описі. величини (дані) характеризуються: ім'ям, типом, значенням.

Виведення даних (data output, output). Процес передачі даних з основної пам'яті комп'ютера на екран дисплея, папір або інший подібний носій, а також на зовнішні запам'ятовувальні пристрої.

Виконання програми (program run, computer run, run). Робота комп'ютера по заданій програмі. випадкове число — число вибране довільно із діапазону чисел.

Вираз (expresston). 1. запис правила для обчислення деякого значення. Будується з констант, змінних і покажчиків функцій, об'єднаних знаками операцій; 2. синтаксична конструкція мови програмування високого рівня, що має вигляд формульного запису послідовності операцій над даними (операндами). виконуючи цю послідовність операцій, процесор виробляє значення в. Залежно від типу значення в. можуть бути арифметичними, логічними й ін. Правила запису в. встановлюються конкретною мовою програмування; 3. запис, що задає застосування операцій до операндів — значень простіших виразів. Застосування операцій утворює процес обчислення значення виразу. Результатом цього процесу є значення виразу. У загальному розумінні це запис у деякій системі позначень, тобто мові.

Вихідні дані (output data). дані, що надходять із ЕОМ на пристрої виведення в результаті виконання програми.

Відношення — одна з операцій порівняння, позначених знаками =, <>, <=, >, >=. Віртуальна пам'ять (virtual storage, v^tual memory) — 1. Механізм управління пам'яттю обчислювальної системи, що дозволяє програмі використовувати пам'ять, розмір якої більший розміру реальної оперативної пам'яті, наявної в комп'ютера. Поняття «в. п.» містить у собі як керуючі пам'яттю апаратні й програмні засоби, так і спосіб управління пам'яттю. 2. Пам'ять віртуальної машини. Вкладений цикл. Цикл, що міститься всередині іншого циклу.

Властивості алгоритмів. визначеність, дискретність, масовість, результативність, зрозумілість.

Вхідні дані (input data) — дані, що вводяться в обчислювальну систему через пристрої введення.

Графічний редактор — програма або комплекс програм, що дозволяють створювати й редагувати зображення на екрані комп'ютера: малювати лінії, розфарбовувати області екрана, створювати написи різними шрифтами, обробляти зображення, отримані за допомогою сканерів. деякі редактори забезпечують можливість одержання зображень тривимірних об'єктів, їх перетинів і розворотів.

Дефрагментація. Це оптимізація дискового простору, упорядкування кластерів, які належать одному файлу.

Динамічна змінна. Змінна, пам'ять для якої виділяється під час роботи програми. У динамічної змінної немає ім'я, тому звернутися до неї можна тільки за допомогою вказівника.

динамічна пам'ять — спосіб розподілу ОЗП між завданнями. дискретність алгоритму — процес, що визначається алгоритмом, можна розчленувати (розділити) на окремі елементарні етапи (кроки), кожен з яких називається кроком алгоритмічного процесу чи алгоритму. дійсне число - тип даних, що містить числа, записані з десятковою крапкою й (або) з десятковим порядком.

драйвери. Програми, що розширюють можливості операційної системи по управлінню пристроями введення-виведення, оперативною пам'яттю й т.п.; за допомогою драйверів можливе підключення до комп'ютера нових пристроїв або нестандартне використання наявних пристроїв.

Екземпляр класу (class mstance, mstance). Термін об'єктно-орієнтованого програмування, яким позначається конкретний об'єкт, створений конструктором деякого класу. Е. к. має властивості, які зберігають дані, властиві саме цьому об'єкту і методами, які визначені в класі або успадковані від батьківських класів.

Завантаження. Запис програми в оперативну пам'ять. Виконується за спеціальною програмою — завантажником, що входить до складу операційної системи.

Завантаження програми (program loading). Зчитування програми із зовнішнього запам'ятовувального пристрою в оперативну пам'ять, настроювання адрес і, можливо, запуск. 3. п. виконується під управлінням завантажника — спеціальної програми, що звичайно входить до складу операційної системи. Задача. Питання чи вимога щось зробити (обчислити, намалювати).

Запис. Структурований неоднорідний набір елементів, який можна розглядати як єдине ціле. Кожний елемент називають полем запису, він має ім'я та тип. Для доступу до даних, збережених в конкретному полі запису, зазначають ім'я змінної, що зберігає запис, потім через крапку йде ім'я поля.

Змінна (variable) — 1. елемент даних у програмі, якому привласнене ім'я. З. розрізняються за іменем й можуть приймати різні значення, тобто, не є постійними. Значення З. може бути отримано й змінено програмою. Тип даних,

до якого можуть належати значення З. Встановлюється описом змінної. Залежно від типу прийнятих значень З. можуть бути цілими, дійсними, логічними й т.п.; 2. величина, значення якої може мінятися в процесі виконання програми; 3. це область пам'яті, у якій перебувають дані, якими оперує програма. Коли програма маніпулює з даними, вона, фактично, оперує вмістом комірок пам'яті, тобто змінними.

Зовнішня пам'ять (backing storage, external memory). 1. пам'ять, до вмісту якої можна звернутися тільки за допомогою операцій введеннявиведення. З. п. реалізується набором зовнішніх запам'ятовувальних пристроїв обчислювальної системи. до даних, що зберігаються у З. п., центральний процесор безпосередньо звертатися не може. для цього вони повинні бути попередньо зчитані в оперативну пам'ять; 2. сукупність запам'ятовувальних пристроїв для тривалого зберігання даних.

інсталяція. Процес установки програмного забезпечення на комп'ютер користувача. виконується особливою програмою (пакетним менеджером), що є присутнім в операційній системі, або ж певним засобом установки, який входить до складу самого програмного забезпечення.

інтерфейс. Прості та зручні засоби взаємозв'язку між користувачем та програмою.

інформаційна модель. Модель, що описує інформаційні процеси, або модель, що містить інформацію про властивості й стан об'єктів, процесів, явищ. Комп'ютерна модель. Це модель, реалізована за допомогою програмних засобів.

Комп'ютерна мережа — це сукупність комп'ютерів і периферійного обладнання, об'єднаних між собою каналами передачі даних.

Криптографія. Наука про способи перетворення інформації (шифрування) з метою її захисту

обчислювальна мережа. Складний комплекс взаємозалежних програмних і апаратних компонентів, що узгоджено функціонують. об'єкт (object) (Заг.) Те, на що спрямовується творча праця людини (об'єкт дослідження, будівельний об'єкт, промисловий об'єкт). Частина миру, яка виділяється як єдине ціле протягом відчутного відрізка часу. Предмет або явище, що існують в реальній дійсності. Щось, що має чітко окреслені границі. відчутна сутність, що має чітко визначувану поведінку. (Прогр.) Форма подання даних (і операцій роботи з ними). Звичайно окремий предмет, поняття, пристрій або процес, який може бути вибраний з деякої сукупності і описаний засобами конкретної мови програмування з метою подальших маніпуляцій з ним. Таким чином об'єкт, це програмний модуль, який: а) об'єднує у собі дані (властивості) й операції їхньої обробки (методи); б) має властивості успадкування, інкапсуляції й поліморфізму; в) включає засоби взаємодії з іншими об'єктами, побудовані на посиланні повідомлень один одному, а також обробки відповідним чином отриманих повідомлень. У об'єктно-орієнтованому програмуванні об'єкт є самодостатньою сутністю, тобто компонентом системи, представленим власною пам'яттю і набором операцій для обробки її елементів. У будь-якій програмі

можна виділити наступні основні класи дій над об'єктами: а) конкретне уявлення (опис); б) генерація (створення об'єкта або його компонентів); в) модифікація (зміна стану об'єкта); г) доступ (звернення до атрибутів об'єкта і їх аналіз); д) уявлення і вивід (перетворення інформації про об'єкт і його стан у форму, найбільш зручну для сприйняття людиною або програмою для подальшої роботи з об'єктом). Звичайно об'єкт є конкретним представником визначеного класу і зветься екземпляром класу та інкапсулює певний стан або поведінку. На концептуальному рівні об'єкти виступають як сукупність зобов'язань. На рівні визначення специфікацій об'єкти розуміються як набір методів, які можуть викликатися іншими об'єктами або цим же об'єктом. На рівні реалізації об'єкти розглядаються як сукупність програмного коду й даних.

Онлайн (on-line, online). 1. Інтерактивний, діалоговий режим роботи з системою в мережі. У даному режимі користувач посилає запити системі (комп'ютеру в мережі, серверу, веб-серверу) і по цій же лінії отримує назад підготовлені для нього фрагменти інформації. 2. Постійно включений або підключений (звичайно зовнішній пристрій). Термін підкреслює неавтономний режим його роботи. Наприклад, принтер, що працює в онлайновому режимі або online UPS, — постійно включене джерело безперебійного живлення. 3. Сеанс роботи в мережі, у тому числі в Інтернеті. Стан при підключенні до Мережі, що характеризує двосторонній обмін даними між користувачем і відповідним інтернет-сервісом. використовується як прикметник і описує різноманітну діяльність користувачів в Інтернеті, наприклад, online chat (онлайнове спілкування в Інтернеті), online shopping (онлайнове придбання товарів), online games (онлайнові ігри), online searching (онлайновий пошук), online communities (онлайнове співтовариство) і так далі. Крім того, означає режим підключення користувача до мережі або системи дещо більшої, ніж та, котру він використовував до поточного підключення. Операційна система (operating system, OS) Сукупність системних програмних засобів, які забезпечують середовище для виконання комп'ютерних програм, надаючи їм за допомогою набору системних викликів доступ до пристроїв комп'ютера. Серед численних функцій ОС — керування апаратними ресурсами обчислювальної системи, а також забезпечення взаємодії програмних процесів з апаратурою, іншими процесами і користувачем. Операційна система виконує наступні дії: керує пам'яттю і диспетчеризацією завдань, обробляє переривання, керує вводом-виводом, забезпечує дружній графічний інтерфейс користувача, керує файловою системою і взаємодією процесів, забезпечує захист даних та ін.

Полігон (polygon) 1. (Матем.) (від полі... і греч. gonia — кут) Те ж, що й багатокутник. 2. (Матем.) векторне представлення замкнутих областей, що описується послідовним перерахуванням вершин або математичними функціями. 3. (вС) ділянка суші або моря, обладнана для учбової стрілянини, випробувань зброї, бойової і деяких інших видів техніки. Наприклад, полігон для випробування антен. 4. (Буд.) відкритий майданчик з устаткуванням для виготовлення елементів збірних будівельних конструкцій і деталей (переважно — залізобетонних). 5. (ГІС) Клас просторових об'єктів покриття (coverage), який використовується для представлення областей (areas). Полігон визначається набором

дуг, які складають його межі, і точками усередині його меж для ідентифікації. Полігони мають атрибути, які описують географічні просторові об'єкти, що представляються ними. 6. (ММ) Примітив в КГА. Елементарний багатокутник (звичайно трикутник), використовуваний для розбиття об'єктів 3D-сцени. Продуктивність графічних прискорювачів часто виражається в полігонах за секунду (polygons per second, pps).

Порт (port) 1. (МПд) Абстракція, використовувана транспортними протоколами Інтернету для позначення численних одночасних з'єднань із єдиним хос-том-адресатом. Унікальний номер, використовуваний для ідентифікації пристрою вводу-виводу або його регістрів. логічний номер, що ідентифікує тип з'єднання, який запрошується віддаленим комп'ютером в Інтернеті. Протокол HTTP звичайно використовує порт 80. 2. (ПК) Гніздо або рознім. Точка підключення зовнішнього пристрою (принтера, сканера та ін.) до внутрішньої шини процесора. Пристрій, за допомогою якого комп'ютер з'єднують з периферійними пристроями для обміну даними. Таким чином, програма або пристрій можуть посилати дані в порти або отримувати їх з портів для обробки. На ПК існують послідовні (консольні) та паралельні порти для з'єднання з модемами, маршрутизаторами й принтерами. Є фізичним інтерфейсом комп'ютера, мультиплексора і тому подібного для підключення терміналу, модему або іншого пристрою. 3. Одна або більше адрес пам'яті, що використовуються для приймання і передавання інформації. 4. (Windows 2000) Окремий канал пристрою, який може підтримувати одне з'єднання «точка-точка». для однопорто-вих пристроїв типу модемів поняття «пристрій» і «порт» не розрізняються. для багатопортових пристроїв порт — це частина пристрою, за допомогою якого може бути встановлене окреме з'єднання «точка-точка». Наприклад, адаптер ISDN має два в-канали (Binary-канали), кожен з яких сполучає адаптер ISDN з під'єднуваним пристроєм. Тому кожен в-канал — порт, оскільки з'єднання «точка-точка» може бути встановлене роздільно по кожному з них. порт вводу-виводу (I/O port, input/output port) Регістр, через який в периферійний пристрій передаються команди та дані, а також приймається інформація, що поступає з пристрою. порт ігровий (game port) Рознім, що дозволяє під'єднувати до комп'ютера джойстик, педаль керування або інший ігровий пристрій. даний роз'єм може знаходитися також на звуковій платі.

Програма. План дій, який підлягає виконанню певним виконавцем. Програмування. Розробка програм для різних обчислювальних і керуючих пристроїв.

Програміст. висококваліфікований спеціаліст, який створює комп'ютерні програми.

Протокол передачі даних (protocol). Набір правил, яким слідують комп'ютери й програми при обміні інформацією. Існує маса різних протоколів, які керують всіма аспектами зв'язку й передачі даних, — від апаратного до прикладного рівня, але всі вони схожі в тому, що задають правила, які роблять зв'язок можливим.

Прототип [дослідний зразок] (prototype) 1. Первинна (початкова) версія програмної системи, яка використовується для демонстрації концепцій, закладених в системі, перевірки варіантів вимог, оцінювання працездатності, а також пошуку проблем, які можуть виникати як у ході розробки, так і при експлуатації системи. 2. Закінчена (повна) версія проекту. З іншого погляду — це може бути попередній вид, форма, сутність або компонент продукту, що служить моделлю для наступних етапів розробки або для її завершення. Ця модель (фізична, електронна, цифрова, аналітична або деяка інша) може бути використана для таких (або інших) цілей: а) оцінки можливостей нових або ще невідомих технологій; б) оцінки або зниження можливих ризиків при подальшій розробці; в) перевірки або підтвердження закладених вимог; г) демонстрації найважливіших можливостей (critical features); д) визначення можливостей продукту; е) визначення процесу; ж) висвітлювання фізичних принципів та ін. Прототипування (prototyping). Процес створення початкової версії програмної системи.

Модель. Сукупність найважливіших властивостей об'єкта, процесу, явища, яка визначається метою її створення і може мати різні форми вираження. Моделювання. Процес створення і дослідження моделі.

Матеріальна модель. Реальна, фізично існуюча модель, тобто така, яку можна побачити та поторкати.

Макрос. Записана під певним іменем послідовність дій (або команд). Записаний макрос можна викликати із основного меню при допомозі кнопки на панелі інструментів або на робочій області, а також комбінації клавіш. Макрос, як правило, записується на мові програмування Visual Basic for Applications. Текст макроса можна викликати для редагування.

Нематеріальна модель. Описує властивості оригінала, тобто є сукупністю певної інформації.

Штучний інтелект (ШІ). Дисципліна, що вивчає можливість створення програм для вирішення завдань, які вимагають певних інтелектуальних зусиль при виконанні їх людиною. Прикладами областей використання ШІ є: ігри, навчання, розуміння природних мов, формування планів, розуміння мови, доказ теорем і візуальне сприйняття.

 

Це матеріал з підручника Інформатика 9 клас Коршунова 2022